(пародiя)
Якось пойдисвiтцi Воронi,
Що мешкала у смiтнику на Оболонi.
Господь послав шматочок сира,
Щоб тишком-нишком його з"iла,
На Оболонi у ярку,
Змогла б поснiдать до смаку.
Ворона ж стала вередувати,
До Бога неповагу виявляти:
-Чому це сир,чому не сало?
-Чому лише шматок,чого так мало?
Провiвши iз сусiдками нараду,
Проект закона подали у Раду.
Сусiдки чистi цокотухи,
Зробили Бугая iз мухи.
Та все скiнчилося б добром,
На Оболонi над Днiпром.
Тож пробiгав там Лис голодний,
Iз розбишак, не благородний,
То вiн Ворону тую ж з"iв,
А шматком сира закусив.
Була Ворона i не стало,
Саме лиш пiр"ячко лiтало.
Мораль:
Якщо вiд Бога отримаєш Синицю,
То не надiйся на Жар-Птицю.
Тим бiльше не чекай на Бугая,
Бо можеш не отримать нi-фiга!