з "бе" та з "ме"
сморід з дір: сортір, в нім "мір"
не з вір звір: війна ж — "за мір"
сам собi: і сан, й санстан, і Ватастан спiва осан
ихнигденету идут по белу свету: их тьмы разносят светом тьмы
ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня: і всім братерським окупантам там
расширив ширь, нагладив гладь, — лишь рожье в бездорожье: и умных не видать
в поле гости, сыграть в кости: что в победу, что в беду, — в чернозём да в лебеду
ввести в заблуждение — это точно так же, но в заблуждение
висне голос над землею...
з небом ближчає та з нею...
на той голос так і йти...
куди він, туди і ти...
не виходить — не жорстоко...
всім, й сліпим, — за око око...
й совість, людяність, — в горнила...
й розм'ягчить: й щоб доля — била...
світ не пекло, кузня Божа...
має ж буть Людина, й гожа...
так би жити та й вмирати...
там вже й вічність доживати