Краса така, що можна вмерти,
Лише побачивши оце:
Милуються хмарки відверто
В води прозоре люстерце.
Немов ліхтарики яскраво
Підсвічують їм зірочки,
І а капела жабок бравих
Під-квакує їм залюбки.
А місяць, як дбайлива квочка,
Глядить на небі діточок,
Щоб жваво граючись, синочки
Не закотилися в ставок.
Вольный авторский перевод:
Краса такая, загляденье,
Увидев, можно умереть,
В зеркальной речки отраженьи
Прекрасен облаков портрет.
Подсвечивают так умело
Им звездочки, как фонари,
И лягушачья а капелла
«Ква» подпевает до зари.
Луна, заботливой наседкой,
Следит за тем, чтоб малыши,
Совсем младые зори-детки,
Не закатились в камыши.