Місяць понуро світить,
Розлютувався вітер.
Гнуться додолу віти
Змучених геть дерев.
Хоче він сполошити,
Холодом всіх зустріти,
Ніч усю шаленіти
Люто та без перерв.
Навколо усе скорити,
За вікнами скаженіти...
Стогне сердитий вітер...
Несамовитий рев.