Шанс

Громова Олька
У луках твоїх загубилась моя душа.
Темніє — з'являються зорі блискучі.
Якщо Бог дарує малесенький шанс,
То я буду вдячна за бАжану зустріч.

Зривається дах мій і серце летить
У прірву, у вічність, у тонкість матерій.
І різні світи знов народжують світ,
Та в кожного, мабуть, свій власний критерій

Кохання і зради, жаги до життя,
Твій погляд — двигун, що до біса, заводить.
Два Всесвіти в прОсторі, тайна злиття
І щирі усмішки, душІ насолода.

Кораловий відблиск. Зима восени.
І сни набувають бузкових відтінків,
Малиновий присмак і теплі пісні,
І доторки тіл чоловіка і жінки.

02.11.19