Знову Осiнь...

Вера Бондаренко-Михайлова
Знову Осінь чарівна  літає над світом:
Вітер трІпа волоссям старих ясенів,
Розриває хустки різнобарвні у квітів
І оголює плечі яскравих садів.

Замальовку готує  природа довкола:
Золотаве на сіре міняє вбрання –
Лиш би в душу не сіяла сум той і холод,
Якщо  в літо не знайде вона вороття.