Як твої на вершині літа,
Дошкуляє тоді самота.
А душа так і прагне в політ,
Хоч тобі восімдесят п,ять літ.
Серце каже:політ відклади,
Залиши на землі ти сліди.
Бо не вернеш літа вже назад,
Та і сила твоя йде на спад.
Поспішати не треба тобі,
Все життя йде і так в боротьбі.
Що чарують тебе небеса,
На землі яскравіша краса.