До Iчни я серцем прив’язана,
Як все, що живе, до води.
Мое джерело ты, освячене
Перстом Божим й працi людьми.
Ти – долi i дум моiх прихисток,
Калинова пiсня в росi.
Мов пташка з далекоi пристанi,
До тебе я лину й ввi снi.
...i рiзноголосся нечуване
iчнянскьких лiсiв и гаiв
Мене колисае, розчулену,
У рiднiм обiйсти дiдiв.
I здалеку голосом маминим
И пращурiв словом з вiкiв
В скарбничку поезii пам’ятну
Вплiтаеться Дух козакiв.
...I чашу звитяг не розхлюпати
У славнiм еднаннi синiв.
Зорiть тобi, Iчне, й не тухнути
У вiршах й дiлах землякiв.
18.10.2017 р.