Автор: Людмила ЮФЕРОВА, страница автора http://www.stihi.ru/avtor/lyudayuferova
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА
*
Не впущу я сырость в душу, не впущу,
Хмурая погода портит настроенье
Стих не посвящу нежданному дождю,
От него приходит тут же огорченье.
Капельки на травах в виде хрусталя...
Если небо в тучах, то тускнеют травы…
Но люблю, как прежде, знает и земля,
Поле и деревья, подтвердят дубравы.
Подойди к оврагу и спроси о том,
У ручьёв журчащих, у цветочков ряста,
Можно и у ветра, если за кустом
Прикорнул уставши, дремлет он не часто.
Вмиг дожди сплетутся в голубую нить,
И напьются реки свежести, как надо –
Знаю, ты услышишь, как душа звучит
И к тебе стремится, встрече будет рада.
---
http://www.stihi.ru/2014/04/12/9253
ТИ ПОЧУЕШ
Не впущу я в душу сирість, не впущу –
То ж погода прохолодна і похмура.
На розкриллі невгамовного дощу
Прилетіла з невідомості зажура.
На шовкових травах – розсип кришталю,
Супить зранку небо світло-сірі брови…
Запитай, чи я іще тебе люблю
У розхристаних дерев і у діброви.
Запитай про це у вибалків крутих,
Що збігають до струмків у цвіті рясту,
Запитай мерщій у вітру, що притих,
Бо в степах спиня він подих ой, не часто.
Заплети дощі в тонку блакитну нить,
Хай річки нап’ються свіжості із неба –
Й ти почуєш, як душа моя бринить
І, повір, нестримно проситься до тебе.