Евгений Павлович Плужник (рус. Евгений Павлович Плужник, 14 декабря 1898 Кантемировка, Богучарский уезд, Воронежская губерния, Российская империя - 2 февраля 1936 Соловецкий лагерь особого назначения, Соловецкие острова, РСФСР, СССР) - украинский поэт, прозаик, драматург, переводчик, лексикограф .
Оригинал:
* * *
Папірос кому!Папіроси!
Шльоп! ляп! по калюжі...Коробок у руках.
Це ж хто не зовсім босий,—
На візниках!
Саме отут на розі
Перша упала за волю кров...
Припасайте по змозі
Хліба та дров!
Бились, як леви, матроси!
З ними татусь!
А тепер — без руки...
Папірос кому! Папіроси...
Сірники...
Мой перевод:
* * *
Папирос кому! Папиросы!
Шлёп! ляп! по луже... Коробок в руках.
Это тем, кто не совсем бОсый,
На колёсах, на возах!
Тут - на углу тревожности
Первая упала за свободу кровь...
Запасайте по возможности
Хлеба и дров!
Бились, как львы, матросы!
С ними отечество!
А теперь - без рук-ног - покалечены...
Папирос кому! Папиросы...
Обезличенным спички...
01.12.2019 15-30
Оригинал:
* * *
Розпочинає дні гудок о шостій,
Коли роси ще вітер не допив,
А там, вгорі, такі ясні і прості,
Пливуть рожеві зграї голубів...
Ще пішоходи холодком укриті,—
На передмісті десь ірже лоша...
І хочеться сказати кожній миті:
Не поспішай!
Але вже в'ється порох над базаром,
І синьоокий ранок мов засліп...
І закиплять, я знаю, незабаром
Купівля й продаж — боротьба за хліб!
І я іду, щоб десь продати м'язи,
Ще від учора стомлені напів...
І гаснуть, бліднуть відблиски топазів
На крилах голубів...
Мой перевод:
* * *
Начинает день гудок в шесть,
Когда росу ещё ветер не дОпил,
А там, наверху, голубей не счесть,
Плывут розовые облака высокие ...
Еще пешеход холодком укутан, -
В стогу сонный жеребенок лежит...
И хочется сказать каждой минуте:
Не спеши!
Но уже вьётся пыль над базаром,
В лучах утра я будто ослеп ...
И закипит скоро страда не задаром -
Покупка-продажа - борьба за хлеб!
И я иду где-то продать силы,
Себя вчерашнего утомленного бледней...
И гаснут, блики топазов красивых
На крылах голубей ...
01.12.2019 15-50
Оригинал:
* * * Зі збірки «Дні»
Одірвались від днів слова,
В'януть собі по книжках, а у днях —
мов у темному лісі!
Радість у мене нова:
Дощ осінній по стрісі.
Брешете ви, кому ясно усе!
Перед мрією всі ми ниць!
Дні! який це музей
Дрібниць!
1926
Мой перевод:
* * * Из сборника «Дни»
Оторвались от дней слова,
Вянут себе по книгам, а в днях -
как в тёмном лесу!
Радость у меня своя:
Дождь - осенний плясун.
Врёте вы, кому ясно всё!
Перед мечтой всяк чужой - ничей!
Возок крутит своё колесо
в музей мелочей!
01.12.2019 16-00
Оригинал:
* * * Зі збірки «Дні»
Там, де полягли вони за волю,
Буряки тепер для цукроварні.
І не треба слів. Не треба болю.
— Іншим дні прозорі, тихі, гарні.
Скінчено. Записано. І крапка.
— Спочивайте, стомлені над міру!—
...Розгортає знов іржава сапка
Землю, від утоми сіру.
1926
Мой перевод:
* * * Из сборника «Дни»
Там, где полегли они за свободу,
Свекла для сахарного завода.
И не надо слов. Не надо боли.
- Другие дни пришли, тихие - не более.
Кончено. Записано точь-в-точь кратко.
- Отдыхайте, утомленные излишне, -
... Взборонит снова ржавая тяпка
Землю усталую в борозды пышные.
01.12.2019 16-10
Оригинал:
* * * Зі збірки «Дні»
Зціпив зуби. Блідий-блідий!
За байраком село палало.
Хтось прикладом у спину,— йди!
— Вас чимало!
Сухо чмихнув старий наган
(Перша нота нової гами...)
Надвечірній лягав туман
Над житами.
Хтось один засвистав матчиш.
На тачанки!— й шукай, де знаєш!
Поле,поле!
Чом ти мовчиш!
— Не ридаєш?
1926
Мой перевод:
* * * Из сборника «Дни»
Стиснул зубы бледный один.
За оврагом селО горело...
Кто-то прикладом в спину: - иди!
- много вас беглых!
Сухо фыркнул старый наган
(Первая нота нервной дрожью...)
Предвечерний ложился туман
Над рожью.
Кто-то спешно просвистел как стриж:
- На тачанки! И ищи, где знаешь...
Поле, поле!
Почему ты молчишь!
- не рыдаешь?
01.12.2019 16-25