А ти буваєш не завжди такий
Яким тебе намріяла, наснила.
Зриває листя жовте суховій,
Скидає сонце десь за обрій крила.
І день минулий, наче повість та,
Закінчується радісно, щасливо.
І зоряним намистом доброта
Розсипеться над долями грайливо.
А місячна доріжка додає
Таємності між нашими світами.
А ти такий, який насправді є.
І справжнє все, що сталося між нами.