Я падаю легко у розкоші снігу,
Ловлю завірюхи сріблясті монетки.
Зима, знову час не спиняючи бігу,
Малює нам долю і знов без чорнетки.
І спроба одна, другий шанс – не дається
Для того,щоб щастям своїм поділитись.
А грудень веселий над нами сміється
Підштовхує, щоб не змогли ми спізнитись
У ніч новорічну під дзвони курантів
Бажання чудові собі забажати.
Все впишеться вмить в сторінки фоліантів
І пізно вже після щось буде міняти.
Я падаю легко у розкоші снігу
В обійми ловлю неслухняні хвилини.
А час, не спиняючи швидкого бігу,
Новими віршами до простору лине…