Я захлиснувся в морі полину.
Відтак замовк, огидний до нестями.
А сумнів пестить думку: поверну,
Пройду тернистий проміжок краями.
В буденності зрадливого жалю
Печальний дзвін торкає слух відради.
ГОСПОДЬ зі мною, я його люблю.
Тому й випробуванням, звісно, радий.
Відкрию серце, голову схилю,
Перед ІСУСОМ стану на коліна,
З Творцем з’єднаюсь, - так його люблю!
Хай буде з ним душа моя нетлінна.
Короткий термін СІМ десятиліть.
Хмільне життя до пристрастей охоче...
СІМ смертних вад картаю мимохідь,
Щоб в смертний час без мук закрити очі.
Під тихий плескіт жвавого струмка
Та бесіду з погожими вітрами,
Я розчинюсь в молитві, як в думках...
І так всю ніч, аж поки сонце встане.