Передзимовий ранку подих,
На гіллі крапельки слюди.
Свисток потужний – сірий потяг,
як динозавр повзе сюди.
І ось під монотонний стукіт,
Гойдаєшся, а за вікном
Кущі й дерева тягнуть руки.
Хрести й дороги за селом.
Зупинка – входять знову люди
В очах утома й пустота…
А на пероні тітка Люба:
- Гарячі пиріжки! – гука.
І усмішка її гіркуща :
Ох, конкурентів розвелось,
Це ж кажуть: « Голь на все тямуща»
Життя навчило – довелось!
Кого нема тут ?!Он циганка:
- «Скажу всю правду, ручку дай!»
Якісь дядьки у вишиванках
Про наш співають рідний край…
Дитина просить « Христа ради»
Обшарпане, смутне дитя!
… А ви, що у Верховній Раді,
Чи знаєте ціну життя?
Предзимнего дыханья происк -
На ветках каплями слюда.
Свисток надрывный - серый поезд.
Как динозавр ползёт сюда.
Движенья монотонны звуки.
Качаешься. А за окном
Кусты, деревья тянут руки
К крестам, что встали за селом.
На остановках входят люди:
В глазах усталость, чахлый вид.
А на перроне тётка Люба -
"С капустой пирожки!" - кричит.
В её улыбке горечь слова.
Ох, конкурентов развелось.
Ведь скажут: "Голь на всё готова!"
Жизнь научила - вот пришлось.
Кого здесь только нет? Цыганка:
" Скажу всю правду, ручку дай".
Поют парнишки в вышиванках
Про наш родной счастливый край.
Ребёнок просит "Христа ради,
От голода и холода дрожит...
А вы, те дяди, что в Верховной Раде,
Ценою жизни в силах дорожить?