Р - редактор.
Ж - журналіст.
У редакції газети -
В пошуках найтонших смислів,
За законами вендети,
Бють в образи особисті.
Р:- Як не соромно - писати,
У свої за сорок років,
І помилки допускати,
Наче пташка - ненароком.
Битий в спорах й перепалках
Журналіст, як йде по броду.
Мовляв, в комусь бачуть скалку -
А в собі не ймуть колоду.
Р:- Може, й так - редактор креше,
Та помилку не прикриєш,
І словник, на жаль, не бреше,
Коли каже, хто тупіє.
Ж:- Мова - наче річка, плинна,
Зміни в неї - справа часу,
Двічі в річку й за хвилину
Не зайдеш - спливає зразу.
Р:- Чи не думаєш, нахабо,
Посягнути ти на норму -
Що помилочка незграбна
Через тиждень стане догмою?
Ж:- Може, в розмірах планети,
На майбутнє слід чекати,
Але в космосі - в моменті
Перспективи усі зжаті.
Р:- Врешті, в тексті - править автор,
Він і служка і король,
В кінці кінців винуватих
Не врятує й Шарль де Голь.
Ж:- Згоден, може, й палку трохи
Перегнув - з ким не буває.
Та свиня у клітці рохка,
А орел собі літає.