Вміє демон нашептати -
По дві правди в одне вухо,
Коли треба - стане братом,
Чи найліпшим в світі другом.
В одне вухо скаже: "Геній,
Йди - і світ впаде під ноги,
Бо тобі дістались гени,
Що належать тільки Богу.
Ти всесильний управитель,
Маєш певну й сильну руку,
Доль неправедних вершитель,
Чиє слово варте друку".
В інше вухо пробурмоче:
"Ти - нікчема, і не вартий
Жить на світі, наволочі
На планеті й так багато
Безнадійний, невиправний,
Світотворення помилка,
І життя твоє безславне,
В котрім свято - це поминки".
Поки кров нуртує в венах,
Й кращі друзі - навкулачки,
Вияснять, як на сцені,
Хто герой, а хто - тим паче.
По печінці і по ребрах,
Не лишивши в роті й зуба,
Бються так, неначе стерплять
Тет-а-тет лишень із трупом.
Демон, вчувши перемогу,
Звівши брови винувато,
Дурням йде - поставить роги,
Погулявши по дівчатам.