Крiзь сльозу дощу

Півусміх неба
крізь сльозу дощу,
креше зникаючи
в тремтінні...

Ой, та по шкірі!

І засліпивши очі,
устромить твій лик,
 бринчачи...

Знов і знов!

Та за що?!

У серденько
скривавлене
моє...