***

Мій дід косив,
Я бігав босий.
Мій дід сивів, 
Верба в росі купала  коси.

А батько мій пішов у поле
У синє, чисте і просторе,
Та залишив свої сліди 
Щоб я знайшов  їх уві сні.

А час біжить, життя як нива,
На небі знову бачу крила.
Куди пішов? Навіщо рано?
Навіщо біль? Навіщо рана?

Все що зробив те буду мати,
Тепер я сам це мушу знати.
Бо він любив, терпів і вірив
У щирім серці мало міри.

Воно горить та гасне швидко,
Не шиє чорним біла нитка.
Cковзає тінь мов незнайомець,
А з неба сходить янгол-охоронець,

І в тій під тьмі де царство ночі
Я бачу батька мого очі,
Що знов прийшов із небуття
Наснаги дати для життя.