Сидить мужик зажурений
Край столу під віконцем.
І не знає що робити
Бо вже заходить сонце.
Може піти до шиночку
А може до бару.
Краще мабуть наготую
На базар товару.
Ні, я нікуди не піду.
Краще буду дома.
Мабуть ляжу відпочину
Вирішив свідомо.
Лежав, лежав та й схватився.
Щось і не лежиться.
Думав може хоч засну.
Та чомусь не спиться.
Не мішало б випить рому.
А краще горілки.
Ні, не буду ,бо потягне
До чужої жінки.
Отак лежав,лежав та й заснув.
Зморився неборака.
І приснилось як колись
Ловив у річці рака.
Рак той клешнями схватив
За палець великий.
І остався інвалідом без пальця навіки.
Та що ж мені таке сниться?
В мене ж усі пальці.
Схватився з ліжка, з хати вийшов
І сів задумавшись на лавці.
Довго, довго так сидів
Не знав , що й робити.
Коли це з хати вийшла жінка
І стала говорити:
Чом ти милий зажурився,
Чому смутний вигляд.
Візьми косу , чи сапу
Піди потрудися.
Неохоче взяв косу
Та й пішов із двору.
Треба сіна накосити
Щоб годувать корову.
Розходився, розкрутився
Стало все на місце.
Коли б знав , що отак буде
Краще б не ложився.
6.12.2019