1.
прудкі часи
нудні
бридкі
веселі
за них
не соромно
не холодно
а жаль
хто встиг
і спакував
свої манелі
п’є
польське пиво
і англійський чай
лапає
вудить
вістку
десь на неті
про спалені
у поспіху
мости
дивується
всім вовам
вітям
петям
і Господу
за те
що все простив
2.
йому копійка
душу й руку гріє
та слово солов’їне
не кипить
ще ненароджені
майдани
зріють
немов далеке
тупання копит
і так добро
стікається в калитку
ніким не трушене
своє до сліз
і розтікається
так само швидко
як перші складки віку
на чолі
3.
ось рік
шмигнув
мишино так
у шпарку
і знову
сиру у коморі
прибуло
і випито
за батьківшину
чарку
за тих
кого війною
замело
ще усміхається
чужа Феміда
нечасто
Мнемосіна
ліпить сни
і наболіле
просить до обіду
на світла
денного й нічного
деруни
4.
ми на війні
бо кожна мить
мов куля
а скільки їх
шалених
і сліпих
лише одна
тебе підкараулить
і раптом світ
від немочі затих
переведуться
стрілками події
і завітає в очі
вічна тьма
та хай вона
недовго там радіє
угледівши із яноголом
човна
5.
мости в ніде
упоперек ідилій
мов кістка в горлі
гостра
і тонка
не сновигай
дорогу прокадилюй
вбивай у страх піддатливий
клинка
він виринає
дивиться драконом
в очах
понти
а з ніздрів
лізе дим
випльовує з вогнем
свої кордони
вбивай мерщій клинка
і далі йди
6.
такі часи
одні хамелеони
а в інших
не зализано
ще ран
хай від важких
і злих
нас глузд боронить
і не зриває
від невдалих
кран
у надрах Бога
світлокопа рудні
небесний шлак
ще треба розмести
як сонцю вчитися
вставати з грудня
чи переходити
з вогнем
на ти
9 Грудня, 2019