ось ми однi однiсiнькi
Юрий Лазирко
http://www.stihi.ru/2019/12/09/10743
------------------------------------
ось ми одні
однісінькі
чутливі
безборонні
чекаємо
відвертості
як публіка
антре
під жваво-барабанний марш
дощу по підвіконню
і дзенькоти фужерами
за шось ще не старе
твої думки
і дотики
обійми Пенелопи
в них сонце
йде до купелі
а місяць
роги тре
об плесо вітром
пещене
в якого теплі
стопи
метелики злітаються
на квіт
солодких трем
твоїми
ще не кроками
втішаюся до згину
обвішую цілунками
із голови
до ніг
тобою проростаюся
подряпинами спини
собою залишаюся
на кришталевім дні
і доля усміхається
хоча
і не вітає
у неї плани
планами
та плавності
нема
твої слова
як прихистки
для мандрівничих таїн
у вухах розлітаються
мов душами
зима
сніжинка за сніжинкою
розтоплені жагою
щось мріям причувається
і котиться в едем
мелодія мінливості
стає вже нечужою
і ми одне у одного
лиш відстані крадем
**************************
вот мы одни
одинёшеньки
так ч`утки
беззаконны
и ждём мы
откровенности
как публика
парад
под быстрый барабанный марш
дождя по подоконнику
и перезвон фужерами
ну кто во что горазд
твои
прикосновенья
объятья Пенелопы
в них солнце
как в купели
а месяц
трёт рога
о плёс холёным
ветром
и стопы его
тёплые
и бабочки слетаются
на цвет
в твоих лугах
твоею
неподвижностью
утешусь будто сгину
осыплю поцелуями
от головы
до ног
тобою прорастаю я
царапинами спинными
собою остаюсь я
упав судьбы на дно
судьба мне улыбается
хотя
и не порхает
у ней все планы
планами
да плавности
нет
да
твои слова
убежища
для кругосветных тайн
в ушах они летают
как с душами
зима
снежинка за снежинкою
растоплены желаньем
что слышится мечтам вдали
катящим в рай вдвоём
изменчива мелодия
теперь уж не чужая
и мы лишь друг у друга
пространства украдём