Помним о родных

   
  Пам'ятаймо рідних

Дороги як далеко б не стелились,
Хоч в світі безліч не було б спокус,
Ми іноді відчуємо: вгомонились!
"Загинув, як додому не вернусь!"

Бо так чомусь щемить моє серденько,
Притягує так батьківський поріг..."
Поки жива рідня, здоровий тато й ненька,
Вони для нас безцінний оберіг.

І хочеться їм стільки розказати!
Свої пригоди, плани донести.
Тож, приїзди до батьківської хати,
Рідніше в світі місця не знайти.

Де раді успіхам твоїм і перемогам,
Від серця щирого підтримають усим.
Переступаємо батьківські пороги,
Поки ще час є, є куди прийти.

І як ніхто вас вислухають ревно,
І вихід кращий зможуть віднайти.
Хоч є місця для вас,приємні і душевні,
Таж, коли рід свій пам'ятаєш - особистість ти!