Туман як крижана примара
Закрив вечірній горизонт...
Зима сховалася в тумані,
Та виглядає з шат дірявих,
Дивується - що то за сон?
З морозом лютувала вчора,
І засипала снігом білим,
Що й світу не було вже видно...
Та раптом щось перелякало
І від дощу бігом втікала...
А дощ періщив і періщив,
Та біле покривало прав.
І так старався,що не вгледів,
До дір його попрасував...
Тепер лежить зима, біднота,
Чекає, на морозу час...
Він принесе їй нові шати
Й корону з крижаних прикрас...