<Людмила Плєвако>
<Цей текст для пiснi - на опрацюваннi у композитора>
1. Я б волів не думати про тебе,
Заховати спогади під тисячу замків,
Та малюють зорі твій портрет на небі,
І я знов милуюсь образом твоїм.
Поглядає місяць звисока, неначе
Ніпочім читає всі мої думки.
І шепоче вітер, що тебе він бачив,
Що твоїм волоссям грався залюбки.
Приспів:
Як не крути,
У думках моїх – ти!
Серцем обрана, серцю мила.
Як не крути,
Хочу знати, що ти
Просто є, і що ти – щаслива!
2. Я б волів не думати про тебе,
Та не гасне полум’я нестримних почуттів.
Знаю, що невчасно. Нібито й не треба.
Та якби ж ти знала, як би я хотів
У палких обіймах знов тебе зігріти,
Дарувати ніжність і тепло сповна.
Ти сама все знаєш, ніде правди діти:
Ти – моя кохана, тільки ти одна.
Приспів:
Як не крути,
У думках моїх – ти!
Серцем обрана, серцю мила.
Як не крути,
Хочу знати, що ти
Просто є, і що ти – щаслива!