оригинал
http://www.stihi.ru/2018/08/31/4051
Вера Бондаренко-Михайлова
Запалила вогонь в твоїм серці заспраглім.
Полюбила… Розквітла назустріч тобі.
І засяяло все,ще ясніш від смарагдів.
Більш не висходять сльози в пекельній журбі.
Очі-зорі голублять тебе і леліють,
Руки-крила до неба на хвилях несуть,
Бо по-іншому якось вони і не вміють,
Бо любов – це єдина життя мого суть.
Ладомир Михайлов
Загорелся огонь
Загорелся огонь в моём раненом сердце.
Я влюблён, коль расцвёл в душе нежный цветок.
Словно гимн обоюдной любви звучит скерцо.
Чувств глубоких меня увлекает поток.
Вера Бондаренко - Михайлова
Як же тішать серденько зізнання слова
і втікає з-під ніг лоскотлива трава
помах крил лиш угору до сонця несе
я щаслива ,коханий, і вдячна за все.
Ладомир Михайлов
Пусть сердце радуют признания слова!
Я силу ощутил мне данного крыла.
Готов осуществить невиданный полёт.
Твоя улыбка вдохновляет и зовёт!