Схиливши голову, сумна. Редута прадавностей

* * *

Схиливши голову, сумна,
Вiками спогляда свiти.
Ім’я їй - баба кам’яна, -
Прамати давньої орди.

За мить - її дзвінка коса,
Змiєю встелить груди.
Крiзь камiнь туга i роса, -
Жiноча сутнiсть всюди!