ДУШЕВНА ПЛУТАНИНА. Лідія Скрипка
Ізвечора спроби приємне творити,
Втішати кохання на подив.
Наступного раночку очі відкрити,
Відчути твій погляд і подих.
І твій напівшепіт, і вуст ніжну ласку,
Й такі молоді перестуки.
Безхитрісне серце ще вірить у казку,
Ще мріє про лагідні руки.
А новий світанок відкриє скарбницю,
Додасть до кохання відтінку.
І знову малює душа таємницю,
Рука ж вириває сторінку.
Я ще не втомилася від плутанини:
То скнію без слів, то зорію.
Отак і змагаємось майже щоднини,
Сувора реальність і мрії.
---------------------------------
“Душевные скитания” Лидия Скрипка
Ах, вечером пробовать новое сладко,
Любовь притишая изрядно.
А утро проглянет в кисейные складки -
Твой вздох мне услышать приятно,
И шёпот, и уст неизменную ласку,
И в сердце живом перестуки.
Бесхитростно сердце, что верует в ласку,
Мечтает про нежные руки.
А новый рассвет словно клад открывает,
Любовь разноцветно лучится.
И снова душа словно в плен попадает,
Рука ж вырывает страницу.
Но я от скитаний ещё не устала:
То никну без слов, то сияю.
Вот так и живём, и покоя нам мало,
Реальность с мечтой разделяя. (15.12.2019)