У тому попелі від праху
Де тліє іскрою життя.
Росте колюча жовта квітка
Маленька чиста як дитя.
Кружляє в небі білий сокіл
Нема в минуле в вороття.
Майбутнє то є чиста постіль
У чорній зграї вороння .
Каміння потирають в порох,
Та важко всім на самоті,
А трави зеленіють в горах
Цвітуть троянди у смітті.
Не слід в багні шукати правди
Немає гіркості в вині,
Коли у світі правлять злидні
То всі ми винні у війні.
Летить душа до свого Батька,
Коли втомилася вона
І зіркой падає на землю
Коли за рідними журба!