Присвячуeться незрячим людям

Виктория 75
Був квітень, а зараз – травень:
Зелені дерева й трави.
Та він не побачить нічого:
У морок вгорнулась дорога.

Життя покотилось в безодню!
Не може промінчик жодний
осяяти темряви пляму:
На очі вона налягає.

Змішалися дні та ночі.
Молитву вуста шепочуть.
Поринути мріється знову
у сон, де усе кольорове.

Зустріти він ранок хоче,
Щоб зрячими стали очі!

04.11.2019