Я iнколи тебе не розумiю

Влад Селезнев
Я інколи тебе не розумію,
Як розуміти космос не дано.
Я так давно тобою серцем млію,
І плюсу мінус це дорівнює рівно.

Планетою ми ходимо навколо,
Шукаємо минулого сліди.
Один за одним, причаровано це коло.
Бувальщина і так було завжди...

Чого чекаю і про що ночами мрію,
Чарівне назавжди сховає суть.
Ти пам'ятаєш, що від тебе ніжно млію,
Тому благаю: поруч вічно будь.

Навіщо ця емоція натхнення,
Як можна покохати світ зірок?
Ти Муза і земне благословення,
Тобою дихаю, мого життя ти рок...

Я інколи тебе не розумію,
Най нам відчути неосяжний світ.
Живу тобою, від цього щастя млію.
Ти сенс та суть, від тебе тане лід.