На фото - Донецк, Последний звонок
У онука останнiй дзвiнок...
Ирина Боговина
http://stihi.ru/2019/05/26/6637
------------------------------------
***
Зранку сльози блукали між вій,
Гості суму і радощів кожних,
Дорогих і знаменних подій,
На шляхах і дорогах тривожних...
У онука останній дзвінок,
День святковий,в житті незабутній,
Потребує фінансів і дій,
Вириваючи з сірих нас буднів...
Мій онука для мене, як син,
Мама спить в домовині холодній,
Лихо всіх те побило, мов грім,
Не прощалися напередодні...
Я далеко в Рсії була,
Мій Мирон був у таборі з дітьми,
Так відтоді свій хрест прийняла,
Хоч він змалку зі мною, ми рідні...
А сьогодні останній дзвінок,
Те ж подвір"я, та школа, ті стіни,
Невідоме чекає за крок,
Знадобляться і воля, і сили...
Я по дому зварить що, взять ручку,
Розібраться з віршами на кучці,
Підмести де смыття за поріг,
Щоби дім не скидався на барліг...
Дві сестрички в господі- дві кішки,
Люблять м"ясо та курячі ніжки,
В домі квітів, книжок забагато,
Лиш встигай, любий внуче, читати...
Молодою була-все гадала,
Як то бути в літах вже, старою ?
Капелюх, окуляри вдягала
І як бабця, сварилась клюкою...
Наче, я - та стара Ізергіль,
Фуги Баха, інвенції грала,
Скрізь активна була,малювала,
Сцена, вірші,пісні - самоціль...
Все про молодість та про розваги,
Відгуло те життя, відцвіло,
Де літа ті, де сили наснаги?
Вже не буде того, що було...
День святкових сьогодні подій
Зранку, наче бджола та, кручуся,
Стань дорослим, ріднесенький мій,
Бо за тебе в житті я боюся...
Пролунає дзвінок на останнє,
В грудях серце, мов колокол грюка,
В день надій, сподівання, розлуки,
Хай щастить на дорогах змагання...
Хай розквітнуть шляхи килимами,
Кожен знайде свою хай дорогу,
Не цурайтесь шкільного порогу,
Йдіть до цілей своїх невблаганно...
Зранку сльози блукають між вій,
Гості суму і радощів кожних,
Дорогих і знаменних подій
На шляхах і дорогах тривожних...
У онука останній дзвінок,
День святковий, в житті незабутній,
Заплету довгі коси в вінок,
Вийму з шафи найкращу я сукню...
***************************************
***
Утром слезы блуждали меж век,
Гости боли и радости слёзы,
Дорогих и торжественных вех
На путях и дорогах тревожных...
Вот он, внука последний звонок,
Этот праздничный день не забудем,
Он потребует денег и ног,
Вырывая из сумрачных будней...
Мой внучок словно сын для меня,
Мама спит там, где холод могилы,
С неба ясного гром - та беда,
Не простились мы с ней, не простились...
Далеко я, в России, была,
А Мирон мой был в лагере летнем,
Так с тех пор я свой крест приняла,
Хоть со мною внук с самого детства...
А сегодня последний звонок,
Тот же двор, те же школьные стены,
В неизвестность шагнёт за порог
(Воли, сил тебе!) новая смена!
Я по дому - сварить что, взять ручку,
Подмести дома сор, за порогом,
Разгрести стихотворные кучи,
Чтобы дом не казался берлогой...
Две сестрички в хозяйстве – две кошки,
Любят мясо, куриные ножки,
А цветов сколько, книг – не считай,
Только, внучек, читать успевай...
Молодою была - все гадала,
Как так будет, в летах моих старых?
Шляпу я и очки надевала,
И, как бабка, клюкою махала,
Словно старая я Изергиль...
Бах... Инвенции, фуги играла,
Активисткой была, рисовала...
Сцена... Пела, читала стихи ...
Всё про молодость я , развлеченья,
Отгудела та жизнь, отцвела,
Где лета те, полёт вдохновенья,
Уж не буду такой, как была...
Вот он праздник сегодня какой!
Утром, словно пчела та , кручусь я...
Стань же взрослым, роднюсенький мой,
Ведь за жизнь твою очень боюсь я...
Прозвучит тот звонок напоследок,
В сердце колокол грохотом грянет,
Счастья, мира, удачи вам, света-
В день разлуки, надежд, ожиданья...
Эй, коврами пути расцветайте,
Чтобы каждый нашёл путь-дорогу,
Понапористей к цели шагайте,
Не чураясь родного порога...
Утром слезы блуждали меж век,
Гости боли и радости слёзы,
Дорогих и торжественных вех
На путях и дорогах тревожных...
Вот он, внука последний звонок,
Никогда не забудется праздник,
Уложу свои косы в венок
И надену я лучшее платье...