Мій трактор.
Цей трактор спорчений такий
То стане... то їде,
Мабуть скоро вже страшний
Край йому підійде
Дуже вбитий він уже
І старий, - зараза
Відплачу йому за все
Перейду на МАЗа
Господар каже - Ха-Те-Зе !
Це ХТЗ, мене дістало,
Ще й запчастини не везе
Каже коштів мало...
Да цей трактор просто мрець
З метало-лому ж зтибздив
Так що хай-би йому грець
Щоб я на ньому їздив
Я вже доїздив до дірок
Да що це? Домінатор!
Каже,- він ще як звонок
І крие мене матом!
Да ледве ж їде пир, дир, пир
Все, зараз він заглохне...
Ганьба йому на весь мир,
І масло хай засохне...
Фари знову не горять
Обидва його глаза
Зміг мене він вже дістать
Все...-іду на МАЗа.
Л.Дідусенко
Мій МАЗ.
Я на МАЗі в новій долі
На світ народився,
Це не трактор. той що в полі
В багнюці спинився
Руля легко так крутити
Підсилювач* в дії...
І треба-ж було так згубити
Роки молодіЇ....
Коли трактор зустрічаю
Бере лихоманець,
Трактористу покиваю,
І покажу палець.
Було стане, ще й заглохне,
Що ти йому зробиш?
Кручу стартер, і не рохне,
Матом лиш говориш...
Ця кабіна - хата рідна,
В ній мов народився.
Та була - як інвалідна,
Час в ній, зупинився
Тепер їду чи лечу
Я не відчуваю,
І старий трактор досхочу
Матом покриваю
Я на МАЗі як в ракеті
У хмари літаю...
Чи то ранок, чи то вечір
Від щастя не знаю.
МАЗ це воля, моя доля,
Дороги безкраї...
Врожаї возити з поля
У рідному краї !!!
Л.Дідусенко
* - гідро підсилювач керма.
Я на МАНі
Ну нарешті я на МАНі
Думав недождуся,
Може статись що на МАЗа
Більше не вернуся
Деж та радість? Чарку випив,
Машину наладив,
А на серці смуток висить
Немов кого зрадив...
Як любив я ту машину
Немов батько сина
Все змінилось за хвилину
МАН моя машина
Я на МАЗі був счасливий
Возив збіжжя з поля,
Але світ такий мінливий,
І мінлива доля
Не нам долю обирати,
А нам нею жити,
Ранок в полі зустрічати,
Врожаї возити
Доля знала що давала
Може і від бога,
Пролягала пилом стала
Розбита дорога...
Тепер МАН і доля й воля
Ці лани безкраї,
Кукурузу везу з поля
У рідному краї.
Л. Дідусенко.