Висоцький - Менi свiчки запалюють щовечiр

Владимир Туленко
Висоцький - “Мені  свічки запалюють щовечiр”

Мені  свічки запалюють щовечiр,
І образ твій обкурить знову дим, -
Про те, що час лiкує, - недоречно
Казать, й що все проходить буде з ним.

Я більше не позбудуся спокою:
Бо, що було в душі на рік отак,
Не відаючи, узяла з собою -
Спочатку в порт, а потім - i в літак.

Мені  свічки запалюють щовечiр,
І образ твій обкурить знову дим, -
Про те, що час лiкує, - недоречно
Казать, й що все проходить буде з ним.

В душі моїй - пустеля негостинна, -
Що стоїте? Так порожньо в душi:
Пісень уривки там і павутина, -
А решту - все вона взяла собi.

Тепер свічки запалюють щовечiр,
І образ твій обкурить знову дим, -
Про те, що час лiкує, - недоречно
Казать, й що все проходить буде з ним.

В душі моїй - мета лиш без дороги, -
Порийтесь в ній - й знайдете дивовиж:
Дві напівфразі, й два пiвдіалога, -
А решта то  є - Франція, Париж ...

Нехай свічки запалюють щовечiр,
І образ твій обкурить знову дим, -
Про те, що час лiкує, - недоречно
Казать, й що все проходить буде з ним.
переклад Володимира Туленка

https://www.youtube.com/watch?v=R15zqfhUWBo

*****
Высоцкий - Мне каждый вечер зажигают свечи

Мне каждый вечер зажигают свечи,
И образ твой окуривает дым, –
И не хочу я знать, что время лечит,
Что все проходит вместе с ним.

Я больше не избавлюсь от покоя:
Ведь все, что было на душе на год вперед,
Не ведая, она взяла с собою –
Сначала в порт, а после – в самолет.

Мне каждый вечер зажигают свечи,
И образ твой окуривает дым, –
И не хочу я знать, что время лечит,
Что все проходит вместе с ним.

В душе моей – пустынная пустыня, –
Ну что стоите над пустой моей душой!
Обрывки песен там и паутина, –
А остальное все она взяла с собой.

Теперь мне вечер зажигает свечи,
И образ твой окуривает дым, –
И не хочу я знать, что время лечит,
Что все проходит вместе с ним.

В душе моей – всё цели без дороги, –
Поройтесь в ней – и вы найдете лишь
Две полуфразы, полудиалоги, –
А остальное – Франция, Париж…

И пусть мне вечер зажигает свечи,
И образ твой окуривает дым, –
Но не хочу я знать, что время лечит,
Что все проходит вместе с ним.