Люблю, коли дощi густою мрякою...

Ален Мак
Люблю, коли дощі густою мрякою,
Гнітять безбожно морок і тумани,
Від стресу знаю я рецепт з відзнакою,
Пакую вмить валізи й чемодани.

Злітає в небо птах авіалінії,
Кілька годин у небі, понад хмарами,-
І ось він - рай: креветки, море, мідії!
І квадроцикли з вітерцем між скалами.

Люблю, коли дощі густою мрякою…