Отруiла тепла зима

Бондаренко Михаил
Отруїла тепла зима

Відчуваючи у грудях тривогу,
Ти несла тільки холод і біль,
Але сіра тепер у очах глибина,
Напоїла водою всі дерева й міста.
Оголилась для кожного дивна пора,
Не даєш крок ступити в туман,
Щоб навіки згубитись у обіймах тяжких,
Я дивлюся як застигла сльоза,
Як навколо померло усе,
Тільки ти залишилась жива,
Коло серця ниєш в грудях.