Ой, моя дивчинонька

Людмила Реутова
Моя люба з заходу, я - зі сходу.
Полонила хлопця дівоча врода.
Полонила серце моє і душу,
По тобі сумую, по тобі тужу.

Ой, моя дівчинонька, дівчинонька,
Я у мами син, ти у мами - донька.
Ти живешь на заході, я - на сході,
Я сумую рік. Та вже може годі?

Очі волошкові не дають покою.
Що ж ти наробила дівчина зі мною?
Чим приворожила, чим причарувала,
Може яку траву ти при собі мала?

Був би я лелека, полетів далеко,
В ті краї чудові, де дзвинять смереки.
Може не забула, може і впізнала б?
Може ти про мене, також думку мала?

Там ліси та гори, сині полонини,
Такі ж самі очі у моїй дівчини.
Я надію маю, що тебе зустріну,
Зі сходу на захід мосток перекіну.

Ой, моя дівчинонька, дівчинонька,
Я у мами син, ти у мами - донька.
Ти живеш на заході, я - на сході,
Я сумую рік. Та вже може й годі?