З вiкна автiвки

Фиолетта
***
Дорога, швидкість, хмари, вечір,
Зустрічний вітер в вітрове
Свистить,шепоче дивні речі,
За кожним скрутом щось нове.

Он там край неба – слід заграви,
Спекотний день заходить в ніч,
Обіч дороги – пахнуть трави,
Тут я з собою віч-на-віч.

Я припаркуюся за скрутом ,
Де зорі в люстрі озерця,
Чомусь мене огорне смуток -
Доріг немає без кінця.
   ***
(авторське фото)