ОДАРОВАНА ІМЕНЕМ…
Ім’я яке красиве – Ярослава! –
Чимало що володарці дарує.
З ім’ям вгадали: вийшла дівка славна,
І, мов весна, краса її ярує.
Скорочено зовуть її всі – Яся,
Стрілець вона по знаку Зодіака.
Там, де вона, яснішає світ ясний,
Вуста палають, як пелюстки маку.
На лук похожі соболині брови,
А під бровами – стріли синьоокі.
Як гляне Яся – парубки бідові
Телятами стають і гублять спокій.
Рухлива і прудка, неначе скерцо…
Аж сяє Яся, радістю налита!
Прижму до серця – і тепліє серце…
Ну як її такую не любити!
Ніде не бачив я такої вроди –
Красива Яся, як зоря ранкова!
І усмішка, неначе у Джоконди –
Спокійна, загадково-загадкова…
Ще й голос оксамитово-шовковий
Мені слова чарівні промовляє:
-О мій ріднесенький, до тебе знову
Обов’язково завтра завітаю!
Я знаю: Яся своє слово здержить,
Бо робить все, що голосом озвучить,
Бо завтра пенсію дідусь одержить…
Знайомтесь, люди: Яся – моя внучка!
27.12.2019 р.