Наснилась знову хата у селі,
На вулицях високі перемети,
Дахи сусідські похилились до землі,
Ховаючи віконця у заметах.
Ми з татом по городах, навпростець,
Провалюємось в сніг, аж по коліна,
Чи міг щось краще сотворити наш Митець,
Ніж той Святвечір і походи на гостину?
В руках з хустинки вузлик і калач,
Та пиріжки матусині із печі,
-„Просили мама і тато красно вас,
І я запрошую…у цей святковий вечір!”
І танув мерзлий сніг у чобітках,
Поки ми йшли до теплої хатини,
Хрещені радо зустрічали нас,
І в вузлик клали гроші й мандарини.
Змінилось докорінно все в житті,
Нема батьків, і я вже не маленька,
У Новорічну ніч ідуть дощі,
Зламали піч, не в моді посиденьки.
Дорослих маю діточок своїх,
Жду на гостину онучат у свято,
Вже рідне місто у Різдвяні дні,
Мов сто зірок, красується ошатно.
Та вперто сниться хата у селі….