Легенда про грецький горіх
(грецька)
Діоніс любив дівчину...
Потім щось та сталось -
Розлюбив чи ще причина?
Чи вона зазналась?
Дівка Карія - царівна,
Цар Діон - їй тато...
Простолюдинці не рівна,
Бо, таки, багата.
Про заміжжя, мабуть мріє,
Із Веселим богом...
Хто безсмертних зрозуміє?
Їй би - остороги!
І на личко досить гарна
І струнка дівиця...
Догодити богу марно -
Сміючись, дивився.
Та й узяв - перетворив він
В дерево людину...
У високу і красиву
Диво-деревину!
Артеміда нагодилась,
Як про те дізналась...
Ще й гарненько роздивилась,
Та й зачудувалась:
- Ось беру я під опіку
Дерево прекрасне!
Буде жити літ без ліку,
Як святиня, красно! -
*
Так роки собі спливали:
Карія - буяє...
Йшли дощі, птахи співали...
Плоду все немає.
А як виберуть нагоди,
В Артеміди свята -
Все водили хороводи
Молоді дівчата.
Сталось так, налякались
Дівки, якось, звіра...
І за віти й почіплялись!
(От уже довіра!)
Та на землю чи одненька
Скочила, зі сміхом?
Ні! Не жди додому, ненька -
Стала вмить горіхом!
Кожен ті горіхи знає
І при тім - чудово!
Бо й у нас горіх зростає...
Ось про це і мова.
2.01.2020 г.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Перевод на русский язык:
Легенда о грецком орехе
(греческая)
Дионис любил девушку...
Потом что-то да случилось -
Разлюбил или ещё причина?
Или она зазналась?
Девушка Кария - царевна,
Царь Дион - ей отец...
Простолюдинке не ровня,
Ведь, всё таки, богата.
О замужестве мечтает
С Весёлым богом...
Кто бессмертных поймёт?
Ей бы - осторожности!
И на личико довольно красива
И стройная девица...
Угодить богу напрасно -
Смеясь, глядел.
Да взял - превратил он
В дерево человека...
В высокое и красивое
Чудо- дерево!
Артемида наведалась,
Когда о том узнала...
Ещё и хорошо рассмотрела,
Да и изумилась:
- Вот беру я под опеку
Дерево прекрасное!
Будет жить лет без счёта,
Как святыня, прекрасно! -
*
Так года себе уходили:
Кария буйно растёт...
Шли дожди, птицы пели...
Плодов всё нет.
А как выберут удобный случай,
В Артемиды праздники,
Всё водили хороводы
Молодые девчонки.
Случилось так, что испугались
Девушки, как-то, зверя...
И за ветви уцепились!
(Вот уже доверие!)
Да на землю хоть одна
Спрыгнула, со смехом?
Нет! Не жди домой, мама -
Стала вмиг орехом!
Каждый те орехи знает
И при том - прекрасно!
Ведь и у нас орех растёт...
Вот об этом и разговор.