Оригінал:
Ані полегшення, ні болю, –
То страх, то відчай струсоне
На шлюбнім ложі охололім
Осиротілого мене.
Тоді, у траурнім мовчанні,
Уткнувши погляд у портрет, –
Давлюся мужньо до світання
Їдучим димом сигарет.
Бува, і сил не маю дихать,
В оселі стишеній оцій,
Коли наповнює безвихідь
Щербату чашечку надій.
Отож, про щось пишу без тями,
І без бентеги протиріч,
Щоб не тривожить душу снами
І щоб не скімлити щоніч…
Віктор Кучерук
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Ни боли и ни облегченья–
Страх иль отчаянье трясёт:
На брачном ложе – охлажденье.
Осиротевшему – в зачёт?!..
И я, весь в трауре обета,
Уткнувший взгляд в любой портрет, –
Давлюсь упрямо до рассвета
Едчайшим дымом сигарет.
Нет силы даже и для вдоха
В приюте мертвенных одежд.
И наполняет безнадёга
Надколотый бокал надежд.
И всё пишу: без осознанья,
Противоречья дух зачах,
Чтоб не тревожить душу снами
И не скулить чтоб по ночам…