Сьогодні дитинство до мене прийшло у ві сні
В очах у якого, здається, втопилося небо
і болісно так защеміло на серці мені,
Бо очі такі були тільки, матусю, у тебе.
Сьогодні дитинство майнуло легким вітерцем,
Що пахне ромашками терпко і яблуні квітом,
Де мишка пірнула у скошені трави мигцем,
В долонях мені там сунички протягує Літо.
У рідній хатині в кутку образи в рушниках
і мисник старий,що від бабці дістався у спадок.
Так солодко спиться у мами мені на руках,
Вколисують сни дивовижнi мотивами згадок
А після дощу мию ніжки в густих споришах,
В малиннику ягоди стиглi знайду й поласую.
Втікаю від півня, (злякалась, аж в п’ятах душа),
Загнав на веселку, над свiтом на нiй балансую.
Сьогодні дитинство до мене прийшло уві сні ,
Скупало в чар-зiллi, повело у ту диво-казку
Де так безтурботно і затишно було мені,
Де мама на п’яльцях гаптує мені свою ласку.