о самом главном

Анастасия Вотинцева
     "Отчего при встрече
      Я смотрю смущённо-
      Знаю я и знаешь ты".

Крепости взятию
Подобно,но мало
Ткань её платья
Нутро прикрывало:
"Радовалась волна,
Восклицали горы,
Молнией письмена-
Дышали драконы:
Утешил Господь,
Обнял с силою-
Страдальцев Своих
Помиловал..."
Кровь золотит
Тепло его рук.
Лови меня!-
"Бульк..."