Поговори зі мною, мила!
Чому не чуєш телефон?
Мої останні, лічені хвилини,
Бо навкруги шквальний вогонь.
Руїни, смерть і все горить.
Аеропорт - немов арена.
Тут бій гладіаторів на смерть
І ворогів потік шалений.
Але я вірю, щиро вірю,
У побратимів бойових!
Тебе почути щиро мрію,
Та ти, напевно, люба, спиш.
Я починаю засинати,
І рана більше не болить
Зовсім самотньо тут лежати,
Бо серце болісно щемить.
Ти була цілим світом,
Сердечно вірив - повернусь!
Тебе кохати буду вічно,
Навіть коли затихне пульс.
Шкода, що тільки не почула
Дзвінок, який давно чекала.
Тепер нагоди вже не буде -
Настав фінал моєї драми…
Смерть обирає тільки кращих
І він теперь один із тих,
Хто вічної слави вартий
В чиєму серці бій не стих!