***

Олег Шепель
         Феєрія дощу

Я доторкаюсь пальцями до тебе
                Неначе поринаю прямо в небо,
Губами я до тебе припадаю -
              П’янкішого нічого не буває!
Тече ріка, од віку і до віку.
              Ідуть дощі, повніють ними ріки.
І дні мої, що шелестять дощами,
              Під осінь хай прокинуться …. грибами…
Ти їх знайдеш під прілим листям, мила…
              І плине знов до тебе моя сила!
… Ти доторкнешся пальцями до мене…
              І колихнеться небо навіжене!

16.12.19 р.