Серпом - місяць, сріблом - зорі,
Я ж в красиві очі дивлЮсь тобі.
А я все дивлЮся у твої прозорі,
У твої прозорі мов би тії зорі,
Очі голубі.
Простір чорний, як козацька свитка.
Ніч її накинула на небо чарівна.
А твоя усмішка, ніби тая квітка,
Ніби тая квітка, що цвіте улітку
Тиха та ясна.
А на думці лиш одне гадання,
Скоро мені двадцять буде восени.
І до Неба лиш одне прохання,
Лиш прохання зберегти кохання
До весни.