Ты позвони

Татьяна Маркова 3
   Н. Бидненко
N.N.
Ну, як ти там, на чужанині,
Чи не зболілася душа?
Бо тут мені волошки сині
Ну просто серце потрошать

І проникають аж у груди,
На простір кличуть, у поля…
А навкруги – все рідні люди,
А навкруги – моя земля.

А ти живеш в чужій країні,
Лиш снами, може, бачиш нас…
Та у життєвій плутанині
Все ж подзвони мені хоч раз!

***
Ну, как тебе там, за раницей?
Не разболелась ли душа?
А то мне василёчки синие
Ну просто сердце потрошат

И проникают прямо в груди
Зовут на поле, на простор...
Вокруг меня родные люди,
Вокруг меня земли обзор.

А ты живёшь в чужом краю
И лишь во сне встречаешь нас...
И в этой жизненной трясине
Ты позвонил хотя бы раз!