Н. Бидненко
***
О як печально – все позаду,
Розтало спомином сумним…
Отак бува печально саду,
Що втратив одяг восени.
О як журливо ллється пісня,
Що веселила в той момент,
Коли було в обіймах тісно
І в полум’ї згорали вщент.
О як надія б’ється в скроні,
Що зникне в небі знак біди
І серце у твої долоні
Віддам без страху назавжди.
***
О, как печально - всё давно прошло,
Растаяло и памяти так грустно...
И так же грустно дереву в саду,
Что листья осенью его все сдуло.
О как печально льётся песня,
Что веселила в тот момент,
Когда в объятьях было тесно
И от любви сгорали вщент.
О как надежда бъет в висках,
Что сникнет в небе знак беды,
И сердцем я в твоих руках
Отдам без страха. Забери.