Мара Белчева
Ось на годині стало...
Над стріхою стовпом
дим в’ється сизим сном.
І в’ється він помалу,
ледь видимий, і чезне,
упливши в височінь
між сонячних промінь
розпеченої безни.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Мара Белчева
През ведрината лека
на стълп се вий димът –
на стряхата сънят.
И вий се той полека
нагоре – и изчезна
едва съзиран, там
на слънчевия плам
в огреяната бездна.