Мой перевод:
Когда б года свой усмирили бег,
Ах, если б мог я старость удержать!
Припал бы в тишине у твоих ног -
Молитвы сердцем и душой шептать:
Чтоб вечность быть с тобою на земле,
Свою Любовь к тебе испить до дна!
Свети звездой мне даже в серой мгле,
На этот Свет хочу идти всегда!
Пусть пламенеет молодость в душе!
Дорогой жизни ошибался я...
Возврата нет, на новом вираже -
Твоя улыбка счастье для меня!!!
Валентина Лысич.Оригинал.
Коли б роки свій задержали біг,
Коли б я міг притримати старіння,
Припав би в тиші до твоїх я ніг,
Палав би серцем, шепотів моління :
Щоб вічність бути нам на цій землі,
Щоб випити до дна своє кохання,
Щоб бачити зірки у сірій млі,
І щоб до світла йти було бажання.
Як пломеніє молодості квіт !
На помилках навчався я поволі.
Моїм рокам не повернути цвіт,
І долі посмішок в житті доволі.
Рисунок Ларисы Часовской.